Вірші коханому чоловікові сумую

За тебе, рідний, скучаю,
Так хочу в твої обійми,
Дні до зустрічі я вважаю,
Ти моє велике щастя.

Чекаю з величезним нетерпінням,
Коли двері в наш будинок відкриєш,
Самий незвичайний,
Серце моє дороге.


Мені дуже сумно. В чому причина?
Я за тобою, мій чоловік, скучаю.
Ти мій єдиний чоловік,
Як без тебе прожити — не знаю.

Я так втомилася від розлуки,
Мені самотньо, я страждаю.
Життя без тебе — суцільні муки.
Я дуже сумую за тобою!


Милий мій чоловік,
За тебе я сумую,
Змучилася вже,
Що і робити, не знаю.

Ось кинути б все
І помчати до тебе.
Ти щастя моє.
І в денний суєті,

Мені найбільше
Потрібен ти, моя рідна.
Лише тебе одного
Я люблю, дорогий.


Моя душа замерзає, як в холоднечу.
Сумую за рідному чоловікові.
Мені самотньо без тебе,
Моя любов, моя доля.
Хочу скоріше до тебе притулитися,
І цим миттю вічно насолоджуватися.


Хочеш вір, а хочеш ні,
Але я не приховую,
Ми прожили стільки років,
А немає тебе — сумую.

Ні тебе — і життя не та,
Серце не на місці.
Краще нам з тобою завжди
Залишатися разом.


Сумую за тобою, коханий,
Мені без тебе дуже сумно,
Час повільно пролітає повз,
Але ми з тобою, перевіряємо наші почуття.
Сумую за тобою, коханий,
Сумую за тобою, рідний мій.
Ти скоро приїдеш до мене,
Я чекаю тебе, дорогий мій!
Сумую за тобою, мій чоловік,
Люблю тебе, сильно сильно.


Мій чоловік, я так сумую!
Мені в розлуці важко жити.
Як підбадьоритися, я не знаю.
Я хочу з тобою бути.

Нашу зустріч чекаю так сильно,
І сама я не своя.
Расставанье непосильно.
Милий, я люблю тебе!


Коханий чоловік, сумую за тобою,
Ти — моя віра і моя опора,
Ти головна людина в моїй долі,
І знаю — ми побачимося не скоро.

Так розвела нас хитра доля,
Але не вдасться їй зруйнувати почуття,
Тобою дихаю, люблю я лише тебе,
Безхмарно люблю, до нерозсудливості.

Ти далеко — але в думках ти зі мною,
Я знаю, теж ти на мене сумуєш,
Швидше приїжджай до мене, додому,
Мені так тебе, коханий, не вистачає.


Як же я сумую, чоловік мій,
Повертайся скоріше додому,
Без тебе туга і порожнеча,
Наче на плечі лягла темрява.

Бракує рідних, коханих очей,
Так хочеться поглянути в них саме зараз,
Притиснутися до теплої і сильної грудей,
І прошепотіти тобі, не йди.


Коли ти не поруч, я сильно сумую
За поглядом твоїм і теплом твоїх рук.
Про зустріч з тобою, мій чоловік, я мрію,
Мені тягарем важкий тягар розлук.

Скоріше б обійняти, цілувати твої губи,
Скоріше б почути твій голос рідної.
Я перенесу злої долі примхи,
Щоб знову бути поруч, коханий, з тобою.