про кохання
компліменті
Визнання
доброго ранку
добраніч
сумую
улюблений
улюблений
чоловікові
дружіні
вибачення
для настрою
Любовні
прикольні
вірші
проза
Кошеня, я за тобою так сумую,
Що здається чужим мені білий світ …
Я без тебе людей не помічаю,
Тебе мені ближче не було і немає …
Я за тобою сумую, мабуть, як дитина,
І НЕ можу собі нічім зайнятості.
Мій ніжний, Лагідний кошеня,
Мрію ласкаво тобі обійняті.
Швідше до тебе з надією притиснути,
Щоб слухати серця жвавих стукіт.
Тобою з насолодою мілуватіся,
І відчуваті тепло найніжнішіх рук.
Кажуть, годину и відстань — найкраща перевірка почуттів. Альо я зрозуміла З першого хвилин розлуки, что моєї любові випробування НЕ потрібні. Частинка мого серця полетіла Слідом за тобою, и тому мені зараз так порожніх на душі. Повертайся швідше. Сумую дуже.
Я за тобою сумую міцно дуже,
Сумую днем, страждаю даже Вночі.
Шалено годину я до зустрічі кваплю,
Все від того, что я відчайдушно люблю.
Я сумую за тобою дуже,
Я вболіваю без тебе просто,
На душі одна суцільна осінь
І живу в розлуці только минулим!
Розлучаємося хоч и на хвилини,
Я сумую, в часі гублячись.
Мені Постійно нужно твою руку
Тримати в життя без, щокою тобі торкаючи!
Я так мрію знову потонути в твоїх очах, розтануті в твоїх обіймах и долетіті до Сьоме неба від щастя. Вернись швідше и Здійсни мої мрії. Сумую дуже, люблю и чекаю.
Сумую, улюблений, жахливо!
Ночами я толком не сплю.
Сердечко в мені гучно,
Кричить, що тебе я люблю!
Без тебе мені погано дуже,
Життя немає ні вдень, ні Вночі,
Плакати хочеться від болю,
Ті поверніть швидше, абощо!?
Як побачим я з тобою,
Змініться настрій,
Щастя знову до мене прийде,
Серце знову зацвіте!
Безмежне море любити Легкі Хвилі, прекрасні квіти люблять сонячні Промені, РОДЮЧА земля не может без освіжаючого дощу, но я люблю тебе более и сумую сільніше, тому дуже тебе чекаю!
Як без сонця теплого квітка,
Без любові твоїй я в’януть.
Світ став порожній, невеселий и жорстокий,
У ньом жахливо без тебе сумую.
Я дуже сильно по твоїх очах сумую,
Ходжу, як тінь, тіняючісь в кут з кута,
Людей и РЕЧІ я вокруг НЕ помічаю,
Мені даже музика в розлуці НЕ милі.
Хочу скоріше тобі Побачити поруч знову,
І аромат твого волосся знову вдіхнуті,
І про любов знову прошепотіті, хоча б півслова,
І знову поряд забуть и заснути.
Пейзаж вокруг, як чорно-біла картинка, зниклого запахи и замовкла птиці и ти, улюблений, далеко. Хочу швідше тобі Побачити знову, обійняті, щоб до нас повернулася палітра фарб, музика душі и аромат весни!
Думки мої только там, де є ти,
У серці Живуть про тебе лишь мрії,
Чекаю Нашої зустрічі, сумую, люблю,
Разом нам буті — Небеса я молю.
Світ без тебе — куточок порожнечі,
Рай для мене только там, де є ти.
На небі сонце потьмяніло,
І птиці больше не співають,
І небо, немов посмутніла,
Хвилини Довгий так йдут.
Все тому, что немає поруч,
Частинки від моєї душі,
Хочу я зустріті тобі подивляться,
До мене швідше поспішає.
Життя, рух, світло, радість, надія, Очікування, стукіт серця, вибух почуттів, як народження новой зірки … Як все це далеко від мене … Без тебе це лишь букви, сухі звуки, слова без СЕНС … Тільки з тобою політ у віхорі неоглядного щастя, только з тобою ураган вогняної мрії, только з тобою солодка млість и прінадна безмежність …