Про любов дружіні
компліменті дівчіні
Визнання дружіні
Доброго ранку дружіні
На добраніч дружіні
сумую дружіні
вибачення улюбленої
для настрою
Любовні дівчіні
Любовні дружіні
прикольні
вірші
проза
У тому, як щасливий я, рідна,
Лише твоя, Звичайно ж, заслуга.
Так люблю, так чекаю, так обожнюю
Лише тобі одну, моя дружина.
Будь моїм сонцем, даруй мені тепло,
Будь вітерцем освіжаючім, Бадьорого,
Як же мені в жітті з дружиною пощастило,
Поруч з тобою світ чарівний и добрий.
Ті посміхніся — и я гори зверне,
Шлях осяє твій нічну зіркою,
Я хочу жити в цьом шлюбно полоні
Разом з тобою — улюбленої жінкою.
Нехай небагатослівній я годиною,
Я, рідна, серцем кажу —
Життя шлях пройти хочу з тобою,
Лише тобі одну, дружина, люблю.
З тобою прекрасніше світанки,
Тепліше заходь и ніжніше,
Твоєї душевністю прогріті
Миті всех чудесних днів.
Я щасливий, мила, без Міри,
Що «Так!» Сказала мені тоді,
Що даруєш світ любові и віри —
Будь щасливий, ангел мій, всегда!
Дозволи про почуття мені НЕ Говорити,
Чи не підбіраті красивих, гучніх слів.
Я просто буду життя свою даруваті
І прісвячуваті тобі свою любов.
Зі мною любов Граля в Хованка,
Тернистий БУВ поиск и важкий.
І вісь закохався без оглядки,
Тобі, кохана, знайшов!
І стала ти моєю дружиною,
Позбавівші серце від туги.
Тепер граємо ми з тобою,
Тепер Вже только в піддавкі!
Частку дякувати НЕ втомлено
За ті, что подарували мені тебе,
За ті, что я знайшов мрію свою,
І з нею живу я, радіючі, любляча.
Моя кохана дружина,
Моя богиня, леді, фея,
Годиною я знову як хлопчісько
Дивитися в очі твої НЕ смію!
Тобі мені краще НЕ найти,
І я других шукати не буду,
Аджея ти — єдине в мире
Рідне, Ласкавий диво!
У зім’ятому нашому ситцеві раю,
Від губ твоїх Кораловий п’яніті,
І пристрастю божевільною горя,
З тобою, дружина, блаженство пізнаю.
З захоплень на хвилях любові хітаючісь,
Молю частку, щоб щастя НЕ закінчувалося.
За наші дні Спільні и ночі
Тобі, дружина, вдячний я.
І як чоловікові, пощастило мені дуже,
Що ти за життя жінка моя.
Що відігріті мою вмієш душу,
Що матері на світі краще немає.
І почуття, что тобі я теж потрібен —
Як маяка рідного добрий світло.
Готовий я шкірних мить
Слова любові тобі повторюваті,
Ті даруєш світло і натхнення,
І радість співати, и волю жити!
З шкірних разом прожиті миттю
Я в тебе закохуюся все сільніше,
Ти мій світло у вікні, мій порятунок
В океані жіттєвіх пристрастей,
Теплоту и ласку відверту
Даруєш щедро, щастя не тая,
Ніжна, прекрасна, безцінна
Жінка чудова моя!
Люблю тебе, моя дружина,
І щасливий я з тобою, рідна,
Тобі я зустрів НЕ Випадкове,
І краще жінки не знаю!
Ті поруч — я безтурботній и спокійний,
Прекрасний світ, все радує вокруг,
Ті поруч — життям я всегда задоволений,
Непогожий день з тобою світлішає Раптена.
Я прийнять БУВ много частиною,
До мене бувала щедрою вона,
Альо найціннішій дар ее, що не пріховую,
Ти — щастя и любов, моя дружина.
Дружина улюблена моя!
Тобі прекрасніше не знаю!
Одну тебе всегда любив
І буті з тобою однієї бажаю!