Про любов дружіні
компліменті дівчіні
Визнання дівчіні
Визнання дружіні
Доброго ранку дружіні
На добраніч дружіні
сумую дружіні
вибачення улюбленої
для настрою
Любовні дружіні
прикольні
До тебе душею пріріс навіки я,
За життя ти всегда йдеш зі мною.
Ти — жінка улюблена моя,
Що стала краща на Землі дружиною.
Біжать року, дружина, а я люблю сільніше,
Ті з шкірних днем стаєш потрібнішій,
Не знаю я, як обходівся без тебе,
Як живий один, в потемках, без вогню.
Прошу, не пропадай ти ні на мить —
Я прокідатіся лишь з тобою Звіков!
А без тебе в моїй душі Спок немає:
Ті моє сонце, мій багаття, мій світ!
Мила кохана дружина, в хвилини меланхолії пам’ять послужліво предлагает спогади про твою жіттєрадісною та лагідної посмішки, про твоє довірлівому и ваблячій погляді, про легкість и граціозності твоїх рухів. І знаходячі знову благотворно радість життя, я розумію, як мало я говорю тобі — я люблю тебе.
Моя любов на зірочку схожа:
Вона своє світло буде всегда даруваті.
Вчора, сьогодні, та й завтра теж,
Я не втомлено тобі, мила, любити.
Тобі я вранці сонну укрію,
Поглажу ніжно волосся рукою.
Прости, что грубий буваю я годиною,
Прости, что я нестриманий такой.
Альо я люблю тебе, моя дружина,
Люблю дітей и наш затишний будинок.
Як здорово, что зустрілі один одного
І що однією частиною тепер живемо.
Мила, ти даремно так пильно дивишся в дзеркало на свою фігуру, вважаючі Зайві грам. Ті даремно так сумно зітхає, помітівші нову зморшку біля очей. За своє життя я не зустрічав більш красивою и Бажаном жінки, до якої б так Тягнули моя душа.
Років не подолати довіку любов,
Дружина моя, я повторюся знову —
Бувало в жітті різне, но все ж
Тобі ніжніше немає, Ближче и дорожча.
Ті для мене, моя дружина,
Як сонця промінь, місяця сяйво,
Ти — Нескінченна мрія,
Ти мій спокій и розуміння!
Приємний сон и прінадність ранку,
Мова, Якою кажу,
І тому, тобі, рідна,
Я больше всех всегда люблю!
Ті віддала мені все цінне, что мала: молоді роки, відданість, Терпіння и розуміння. Ті пожертвувала своєю фігурою и подарували мені дітей. Ті іноді плакала потайки, Щоб не порушіті нашу сімейну іділію. Я люблю тебе, моя ідеальна жінка!
Як щасливий тім, що ти зі мною,
І Згадую з теплотою ту мить.
Коли ти Погода буті моєю дружиною,
Коли пролунав в серці щастя крик.
Я буду повторюваті и Ніколи НЕ пріховую,
Що и зараз люблю тебе я всією душею.
Як щасливий я, Аджея ти — моя дружина!
Про це я мріяв, и так сталося!
Сподіваюся, ти все так само Закохана,
І Нічого в тобі не змінілося!
А если запітаєш тієї ж у мене,
Відповім, що не вагаючісь ні миті:
І Вночі, и при Світлі Яскрава дня
Люблю тебе, моє ти чудо!
Ти — збулося світла мрія, ти — ідеал жінки! Немає кращої дружини, кращої матері и одного, я люблю тебе за ті, що ти легко з’єднуєш всі ЦІ якості в щірій душі, доповнюючі їх своєю любов’ю.
На радість ти була мені судилося!
Щоб я дізнався, что слово «щастя» означає!
Моя бажана и ніжна дружина,
Любов до тебе кордонів, кінця НЕ знає!
Я такий радий, что нашли ми один одного,
Аджея НЕ кожному в жітті щастить.
Ті в долі моєї серця подруга,
І надій незмінній оплот.
Я люблю тебе щиро, сильно,
Для мене ти не просто дружина.
Мені будь-яка Перешкода посильна,
Будь ти только зі мною ніжна!
Ті одна у мене, як Сонце у планет, лишь ти даруєш серце тепло, лишь поруч з тобою, рідна, мені світло, и Завдяк тобі я живу щасливо. Тому моє замилуваності НЕ заважають будні. Я тобі люблю.