Прикольні и смішні смс сумую за тобою коханій дівчіні, жінці

Кохана, мені нудно до Межі,

І є причина — поруч тебе немає.

І я сиджу, зневірівшісь, склавші руки,

Такий я тяжкий давши Собі обітніцю.

Тепер я знаю, что за борошно

З коханою дівчиною розлука!

Без міліх очей можу прірви,

Ну що ж це за напасть!

Ходжу як Ніби з перепою,

Без теплих губ мені немає Спок,

Без ніжніх слів — ростуть сумніві,

І від тебе лишь чекаю порятунку!

Відчуваю стрілу в своєму серці. Мабуть, КУПІДОН попал прямо в ціль и тепер мені даже дихати Важко без тебе, мила моя спокусніця. Кидай все и мчіся до мене, твої поцілунки зможуть загоїті мої рани, вілікуваті мою тугу и самотність.

Ця розлука з тобою так безглузда,

Ніби в квітні замети зі снігу,

Ніби ковзани в середіні червня,

Ніби спека Різдва напередодні.

У лютий мороз або теплою весною

Чекаю и сумую, будь поруч зі мною!

На допомогу! Віклікайте невідкладну допомогу,

Я хворий дуже, погано мені!

Сумую я зараз «трошки»,

Моя кохана, рідна, за тобою.

Таблетки не допоможуть и мікстурі,

Постільній теж ні до чого режим.

Аджея немає кашлю и температури,

Я лишь мріямі про тебе млоїмо.

Сумую за тобою моя смішна и улюблена дівчина. Чекаю Нашої зустрічі сильно, з трепетом в душі и тремтінням у колінах. Швідше б Побачити и відчуті легкість, теплоту и твою любов.

Бракує мені, моя улюблена,

Милого брініння твого!

Правда виявило непорушний:

За тобою сумую — о-го-го!

Я сумую, мій світ, по тобі,

Як корабель по Великій воде,

За вершин крутимо — альпініст

І по клавішах — піаніст.

Життя, мила, немає без тебе,

Життя Варте — ні туди, ні сюди,

Зустрічі я з нетерпінням чекаю,

За тобою на край світу піду.

Дивна річ. Телефон не розряджається, всі РЕЧІ на своих місцях, все встігаю на работе … Альо ця тиша дратує даже РЕЧІ. Без тебе, без твоїх нескінченних вопросам и розмов, без твого невпінного руху вперед ми все нудьгуємо и просто чахнем.

Я ходжу, як у клітці звір — де улюблена тепер?

Любити такоже чи ні — НЕ можу найти відповідь!

Коли не любиш — заридали, це соромно, розумію, —

Чи не зможу стріматіся я, кнопка мила моя!

Сумую за твоїм котлет,

Найсуворішім усілякім заборонено,

За чістоті у всех Кутах,

Порядку в будинку и справах для.

І Самотня мені в квартирі,

І незатішно в цілому мире!

Хочу швідше тобі обійняті,

Про найважлівіше розповісті.

Розігнавші всех друзів после футболу и яка глянули на квартиру, захаращену порожнімі пляшка, упаковками від сухариків, горішків, чіпсів, я зрозумів, як сильно скучив. Давай терміново зустрінемося у мене вдома?

Віддавів тобі вухо ведмідь,

Вірною ноти не можеш ти взяти,

Альо нехай ти весь день будеш співати,

Лише до мене б повернулася знову!

По морю вітрільнік нудьгує,

У порту тоскно кораблю.

Нехай вітер Виє, шторм міцнішає —

Як я сумую и люблю!

Нехай, Хвилі в небеса здіймаючі,

Шторм з якорів суду зірве,

Нехай скоріше, моя рідна,

До тебе мене ВІН приніс!

Пташка моя Дзвінка, я скучив! Прілітай швідше в наше теплі Гніздечко и Подаруй мені крапельками свого любляча серця, Закрути мені голову, щоб заспівав я від щастя, и сповнений своєю красою.