Красиві Короткі вірші сумую за тобою Коханому хлопцеві, чоловікові

усе
прикольні
вірші
проза

Мені нудьгуваті доводитися в розлуці,

Дні вважаю, милий, годину кваплю.

Розлуки немає страшніше борошна,

Аджея тобі, рідний, так сильно я люблю.

Без тебе мені НЕ потрібен світанок,

У ньом ні сонця, ні радості немає.

Без тебе моє серце болить,

І віршамі душа говорити!

Я сумую безмірно, рідний,

Будь, як колись, улюблений, зі мною,

Серце знову для любові оживе

І чудову пісню заспіває!

Зниклий фарби, запахи и звуки.

Сумую, милий, згадуючи руки,

Душа твоя й ніжні слівця.

Швідше приходь, спаси моє серденько!

Коханий мій, я за тобою сумую,

Ходжу, як тінь, людей не помічаю,

Уві сні и наяву твій вигляд бачу

І розставання наше ненавиджу.

Чи не чекаю багатства, почестей не вимагає,

Я, як в раю, від твого лишь Подивимося

І від посмішки, губ дотику,

З тобою зустрічі чекаю я з нетерпінням.

Я за тобою, мій милий, так сумую,

Так Спрага твої губи цілувати …

У мріях тобі, коханий, обіймаю,

Щоб Ніколи Вже НЕ відпускаті …

У жітті, на жаль, іноді Трапляється,

Що закохані серця часто розлучаються,

А вірніше, чи не серця, люди розлучаються,

Щоб сільніше захотілося один до одного вернуться.

Так і ми з тобою Розлуч, нехай и на мить,

Тільки серце в тузі б’ється, в трепетному хвілюванні,

Мій улюблений, я сумую, Біль в моїх грудях,

І мрію, щоб розлуки були позаду.

Сумно, погано без тебе и так сумно,

Величезне світ схожий на дурний сон порожній.

Я чекаю побачення терпляче дуже, милий,

Собі я Мислі лишь з Єдиним тобою.

Улюблений, де ж ти тепер?

Чи не чути стукіт в вхідні двері,

Зів’ялі всі твої квіти,

Душа страждає — де ж ти?

Вернись, скоріше я прошу,

Розлуки я не віношу!

Сльозінкі капають часом,

Аджея ти сегодня НЕ зі мною!

Зараз, коханий, правду я розкрили:

Хочу знову Побачити з тобою!

Щоб на губах відчуті подих

І забути про гіркоту розлуки!

Я так сумую и сумую,

До Всього тобі ревную,

Ті ж хлопець видно,

Гарний и солідній!

Буду плакати Дощик

Чи не накріваючісь парасолька.

Тільки з тобою, коханий,

Можу я буті щасливою!

Тобі я Згадую трепетно ​​и ніжно,

Нехай наша Зустріч буде неминучий,

Я чекаю тебе, коханий, и сумую,

Ти — це все, про что зараз мрію.

Знову сумую я в розлуці,

Ті знову ніні НЕ зі мною!

І без тебе німіють руки,

І морок навкруги панує нічний.

Сумую без любові, мій милий,

Лише сльози тануть на губах.

І серце залішають сили,

І тихо гасне світло в очах!

Я не вірю розставань,

Вірю только зустрічам,

Вірю, что мої Визнання

Душу твою лікують.

Знаєш, милий, я сумую,

Тільки про тебе мрію.

Тягти Довго миті,

Рахунок Їм Втома вести.

Я в темряві и в забутті,

До світла мені шлях годі й шукати.

Нестерпно страждаю,

Можеш, улюблений, Сказати —

Скоро ль тобі зустріну?

Дуже Втома нудьгуваті.

Без твого плеча и теплого затишку

Мені так сумно коротаті хвилини.

Поспішай швідше з нашою зустріччю

І я, друже, влаштую чудовий вечір!