Красиві Короткі вірші сумую за тобою коханій дівчіні, жінці

Ті далеко, улюблена — НЕ дотягтіся,

Сумую, сонечко, жахливо по тобі.

До тебе мрію скоріше вернуться,

З любов’ю щоб притиснути до себе.

Здрастуй, моє велікооке диво!

Шлю поцілунків розніженіх Двісті.

Я так сумую! Любити тебе буду

Цілу вічність! Ах, буті б лишь разом!

Тільки б стосуватись волосся твоїх, кожи,

Родімку Бачити за вухом на шії,

Відчуваті серцем тобі! І до тремтіння

Прістрасно бажати … Стань частиною моєю!

Твій Профіль малюю в кафе на серветці,

Нестерпно сумую, нібіто в клітці!

Рятуй від розлуки, Повертайся скоріше,

Бери на поруки и люби все сільніше!

Я не можу тобі зараз обійняті,

Погладіті волосся тихенько.

На Вушко пару слів Сказати,

І в шию цілувати легенько.

Сумую дико. Боже мій!

Мені и дихати Щось не охота.

Моя любов ти, мій спокій,

Моя надія, радість и турбота.

За двох великих озер синіх очей,

За ніжнім пестощів, щирим словами

Сумую дуже сильно я зараз,

Їх ні за що ІНШОМУ НЕ віддам!

Тобі забрала знову ніч,

Тугу мені складно перемогті,

Знову сумую за тобою,

Аджея щастя ти в моїй долі!

Хочу, щоб ніч Вже Пішла,

Розлука нашу забрала.

Тобі я буду цілувати,

І міцно-міцно обійматі.

Сумую, рідна, и зустрічі так чекаю,

Що КОЖЕН мій мить без тебе — випробування …

Тобі щоб Побачити — весь світ обійду,

Тоді лишь зменшіть серця страждань …

Ну де ж ти, моя рідна?

Я в перший день занудьгував,

Я БУВ з тобою рядом весел

І самотності не знаючи!

Я в очікуванні Нашої зустрічі,

Годинники вважаю до неї,

Скажи, на мене нудьгує теж

Сердечко ніжне твоє?

Сумую за тобою, моя рідна,

І з думками про Зустріч засінаю,

Хочу до тебе прітулітіся и обійняті,

Щоб более нікуді НЕ відпускаті!

Вважають все, я — стримання чоловік,

Я волю почуттям НЕ Звіков давати.

Альо здається мені — серця половина

Розбита, и шматочків чи не зібраті.

Зізнаюся, я, кохана, скучаю,

День новий втіхи не Несе.

Миті з нетерпінням вважаю,

Чекаю день, Який мені тобі поверніть.

Нехай ми не поручився — це дурніця,

Одна лишь річ зараз має сенс:

У бездонному мире цьом ти — моя,

Серед людей всех, слів і чисел.

Весь час в думках про тебе витаю.

До Божевілля, любов моя, скучаю.

Тобі не Бачити дуже складно,

Сумую так, что Неможливо,

І ось хочу тобі знову

Хоч на хвіліночку обійняті,

Хоч на секунду взяти за руку,

Забувші нещодавно розлуки,

І, ледве стрімуючі пристрасть,

До губ твоїх на мить припасти!

Твої очі — комети, твоя душа — что небо,

Я щасливий несказанно, что поруч ти зі мною.

Альо если в розлуці — мені сумно, де б НЕ був.

Сумую за тобою я, но думками з тобою!

Віліці я, нудьгуючі, як дурний щеня.

Мрію заснути на прекрасних колінах.

Лише Варто тобі натягнуті повідець,

І буду біля ніг твоїх без зволікання.

Шалено хочу чути запах волосся,

І відчуваті ніжність руки твоєї шкірою!

І знай, лишь хітаючі любов, як насос,

Стукаті моє серце, улюблена, зможу!

Люблю, скучаю, дуже чекаю,

Блукаю по дому весь в сум’ятті.

О, без тебе я, як в бреду,

І лишь у зустрічі чекаю порятунку.