Про любов дружіні
компліменті дівчіні
Визнання дружіні
Доброго ранку дружіні
На добраніч дружіні
сумую дружіні
вибачення улюбленої
для настрою
Любовні дівчіні
Любовні дружіні
прикольні
вірші
проза
В твоїх обіймах Ласкавий и прістрасніх
Мрією насолоджуюся я сповна,
Немає жінки желанней и прекрасніше,
Чим ти, моя красуня-дружина!
Спасибі тобі, фея моя ніжна,
За рай, что створі ти для двох.
Насолоджується душа моя бунтівна
В руках безмірно ніжніх твоїх.
Люблю тебе до нестями!
На все готов, рідна, щоб століття
Нас засліплювало немеркнучім світінням
Подружнього щастя феєрверк!
Твоя шкіра ніжніша пелюсток троянд, посмішка осяйніше сяючіх зірок, сміх дзвінкіше весняного струмочка, а характер м’якше Пухнаста хмар! Тому я такий щасливий знаті, що ти всегда будеш поруч, моя обожнювана, незамінна и Неповторна дружина!
Я щастя міряю рокамі,
Веду відлік з весілля дня,
Там клятва, сказана нами,
Там погляд твій, что Полонне мене.
З тих пір живемо однією частиною,
Я щасливий, мила, з тобою.
Ти — долі моєї нагорода,
Сонця промінь, мерехтіння зірок,
Ти — дружина моя, Відрада,
Твої руки — на щастя міст.
Як озера, твої очі,
У них — блаженства Глибина,
Ти — мрія моя и казка,
Ти — кохана дружина.
Моє життя поруч з тобою, рідна, схожа на веселку, вона Яскрава, неповторно барвиста, в ній всегда присутности Свіжість отношений и Вічно зігріває душу сонячне світло любові.
Ти мені довіріла любов твою зберігаті!
Я щасливий, и готов я нескінченно,
Тобою лишь дихати, тобі любити,
Йти по життю поруч з тобою Вічно.
Я люблю, прокінувшісь на світанку,
Мілуватіся Спляча тобою,
Самою прекрасною на світі,
Самою рідний — своєю дружиною.
Цілий світ до твоїх ніг я кину,
Буду жити, тобі від бід зберігаючі,
Обіцяю: буду надалі хорошим,
Тільки ти всегда люби мене …
Як НЕ могут жити без заколісуючіх хвиля чайки, так и я без тебе, дивовижний и Привабливий Дружини, які не можу! І, ховаючісь разом з тобою за заходом минає дня, я щасливий, что мені дано жити поруч з цілющою волога любові, ніжності и чарівності твоєї неймовірною душі и найдобрішого серця!
Такий, як ти, на світі немає,
І через багато-много років
Хочу тобі я цілувати,
Своєю Улюблений назіваті,
Зустрічаті Захід и чекати світанок
З тобою, дружина, мій світ, мій світ.
Йдемо з тобою дорогою часу,
Завжди удвох: в руці рука,
Немає тяжкості и немає тягара,
Аджея ноша щастя так легка!
З тобою я готов, кохана,
Йти хоч в найдальшій край,
Ти — найкраща, Неповторна,
Ті даруєш мені за життя рай.
Рідна, я не часто відкріваю тобі свою душу. Важко найти слова, Які розкажуть, Яким Пожежа палає моє серце, як вують в ньом ураганів и Яким Водоспад пролівається ніжність. Це стіхійне щастя віклікано тобою и звет любов’ю!
Забирає вечір день Пішов у вчора,
Які м’які з тобою вечора,
За ними ночі так спокійні и ніжні,
Ти — цілий світ, і мені інші не потрібні …
І немає ріднею тебе, міліше, ти одна
Мені даруєш щастя и любов, моя дружина.
На тобі надівітіся повік НЕ зможу,
Кожна мить дорогоцінній в душі Збережи.
Ти — моя половина, мій сонячне світло,
І прекрасніше тебе, и чарівні немає!
Я купаюся в любові самовідданої твоєї,
Наша ніжність и пристрасть все сільніше и сільніше,
Чудеса відбуваються, рідна, зі мною,
З того часу, як тобі називається дружиною!
Ти — квітка, подарованій мені щедрою рукою життя, ти — світлий промінчік мого щастя! Тільки поруч з тобою я диха на повні груди, живу вільно и радію кожному нашому миті.