Про кохання хлопцю
Про любов чоловікові
компліменті хлопцю
Визнання хлопцеві
З добрим ранком Коханому
На добраніч Коханому
сумую Коханому
вибачення Коханому
для настрою
Любовні хлопцю
прикольні
вірші
проза
Ті заспокоїш всі мої тривоги,
І захістіш перед будь-Якою бідою.
Зі мною ти НЕ злий, что не строго,
Ті даруєш мені лишь щастя и спокій.
Мою любов до тобі не поясніті,
З тобою только навчилася жити.
Чи не Випадкове нас частка звелено,
Їй «спасибі» кажу за це.
Як, улюблений, без тебе жила?
Як зустрічала ночі и світанки?
Ті відкрів мені двері в тихий рай,
Ті в країну чудес повів одного разу,
Подарували квітучій Яскравий травень,
У жітті ставши чоловіком найважлівішім.
Посмішка улюбленого — сонце моє,
Від радості серце горить и співає,
Любов’ю до тебе цею світ осяяння,
І нехай буде так до кінця часів!
З тобою поруч серце завмірає
І хочеться від радості злетіті,
Нехай зустрічі наші Частіше наступають,
Мені подобається в очі твої Дивитися,
Чудесний губ твоїх дотик
Готова насолодітіся знову и знову,
І больше не вістачає мені Терпіння
Приховуватися від світу щастя и любов!
Боюся в твоїх очах я потонути,
Від поцілунків розум втратіті,
В обіймах забути про життя суть,
Здатно ти за мить зачаруваті!
Ми разом летимо над землею,
Я щаслива только з тобою,
Тону я в Улюблених очах,
Зберігаючі поцілунок на губах.
З тобою обнявшись, як в казці,
Парю в небесах без побоювання,
Тобі довіряю, рідний,
Хочу назавжди буті з тобою.
З тобою в високих небесах
Чи не пронікає в душу страх,
Від всех печалей и образ
Твоя любов мене береже.
Як добре з тобою просто Можливо,
Зустрічаті світанки и заходь.
Твоїм дихання ніжнім жити,
Вдіхаті квітів, дерев аромати.
Рідний мій, від біди рятівник,
Я без тобі не існую, не живу.
І прошепчу, закутий в твій светр,
Як сильно, неосяжно я тобі люблю.
В твоїх руках я розсіпався,
На мільйон шматочків и частінок.
З тобою лишь я посміхаюся,
Серед світанків и блискавиці.
Ті всех рідніше мені, дорожча,
Більше люблять, ласкавіше, надійніше.
З іншімі строгим ти буваєш часто,
І слово для других твоє — закон.
Зі мною ти НЕ такий, коли ти щасливий,
Аджея людина добріші, коли закоханий.
Усе Найкраще в тобі я Вівче,
І доброту душі, и серця запал.
Я розлюбіті тобі Вже не в силах,
Ті ніжний и надійний, Міцний тил.
Зелених очей неяскраві Промені
Мені Здаються Сяйвом комет.
Ті немов Світлофор зараз включивши
І для мене запаливши зелене світло!
На нічному небосхілі
Ніжно світить великий місяць,
Мій мобільний на автодозвону,
Так хочу я почути тобі.
Мій улюблений, Візьми скоріше трубку
І неголосно «привіт» мені скажи,
Я тобі укутаті в теплу шубку
Своєю нескінченною и теплою любові.
Пофарбував вечір місто Яскрава вогнями,
Мені добре, коли я подумкі з тобою.
Летять, як птахи на Південь, швидко дні за днями,
Тобі люблю, и годину мені радісній будь!
Ті в моєму жітті з’явився —
І немов сонечко зійшло,
Весь світ Променя осяявся
І стало на душі тепло.
Я Бачити знову тобі бажаю,
Шукаю тебе в натовпі людський,
І ти прийдеш — я точно знаю,
Я чекаю тебе, коханий мій!
Я так сумую, если ти далеко,
І серце від туги моє болить,
Щоб найти душі колішньої спокій
Мені просто нужно чути голос твій …