про кохання
компліменті
Визнання
хлопцеві
дівчіні
чоловікові
дружіні
доброго ранку
добраніч
сумую
вибачення
для настрою
Любовні
прикольні
вірші
проза
Кохаю! Любити перестану,
Сподіваюся буті з тобою всегда,
Щоб у вальсі щастя и удачі
Кружляті Довгі роки.
З ночі в ніч не в силах я заснути,
І цею морок нічний, як довгий шлях
Того ранку, де зоря — твої очі,
Де вир для мене — твоя сльоза …
Ті Повітря мій и крила за спиною,
Мій ураган и п’янкий спокій,
Тобою диха, Згорани від вогню,
Люблю, ти чуєш?! Зцілі мене …
Як птах рветься з кліткі, як сонце виходе з-за хмар, як квітка прагнем до світла, як веселка з’являється на небі, так і мені не терпиться вімовіті слова: «Я люблю тебе!»
Признанье в любові дуже важка буває,
Альо серце страждає, но серце палає.
Прошу, не мовчи на признанье у відповідь —
Чи не витримала, если відповісі мені «ні»!
Я знаю почуття, что вищє,
Чим самий верхній в мире пік,
Ті почуття щірістю дихає,
І даже Вночі НЕ мовчить.
Ті почуття ніжно Гріє серце,
Ростить и плекає в ньом мрії,
Воно всюди, як промінь небесний,
Портрет у почуття — це ти!
Твоя прісутність в моєму серці беззастережно буде вічнім, Аджея только таким я бачу своє щастя, тому что люблю тебе, и сподіваюся підібраті шифр до таємній кімнаті твоїй душі.
Погляд міліх очей до себе манить,
ВІН Тягном нібіто магніт,
І відлітає НЕ поспішаючі
Під хмари моя душа,
Я наяву як Ніби сплю, —
Шалено так тебе люблю …
Дозволи в любові тобі зізнатіся!
І подарувати тобі букет
З слів, пріємніше якіх
На цьом мире более немає!
Я буті хочу всегда з тобою!
В очі твої всегда Дивитися,
А вечір ніжно-ніжно
Тобі на Вушко «пісні співати»!
Любов ллється в моє серце, немов Неймовірна музика класиків, зачіпаючі тонкі и кріхкі струнки. Вона дзвенить у Кожній молекулі Повітря, створюючі неймовірне щастя вокруг. Моя любов — це Нескінченна симфонія нереального щастя!
Люблю тебе. Я не боюся Визнати,
Що світло весь на тобі навік зійшовся.
Чи не смію про долю Іншого мріяти,
Ти — моє життя, дихання и сонце.
Побачити краєм ока силует,
Доторкнутіся хоча б на хвилин …
Приховуватися свои мені почуття СЕНС немає,
Аджея я ходжу по твоєму маршруту …
Люблю тебе, нехай Знають всі вокруг!
І серце для тебе відкріваю …
Хочу важлівіше буті, чем просто друг,
Аджея про тебе давно Вже мрію!
Хочу зізнатіся в тому, что світ ставши дзвінкім, як весняна крапель и ароматний, як квіти Бузький, ще Наповнення ВІН чудовим співом Райське птахів! Люблю тебе и знаю, что Нічого цього НЕ Було б в моєму жітті без тебе!
Люблю … Сердечко часто б’ється,
І в цьом прінадність така,
Що одному лишь людіні
Дарую Такі я слова!
У серці моєму Самотня, Раптена, осіли ніжність.
Душу мою полонили твій інтелект и зовнішність.
Стала ти частою гостей снів, и мрій, и мрій.
Я б Склаві твій образ з миллиона троянд.
Я для тебе дістав би зірки, что в небі світять,
І все квіти зірвав би, что розцвілі на Світлі.
Чи не Передат словами почуття, что гріють душу,
Віріті хочу, що так само буду тобі я потрібен.
Любити самє тобі — значить злітаті з вітром до самого неба, підніматіся з сонцем на Спекотно висота, огортатіся ніжністю, немов у ніч. Аджея ти і є мої добу, де Кожна секунда наповнена неймовірною!