Любовні Короткі вірші коханій дівчіні, жінці

Зустріч з тобою — не просто фортуна,

Зустріч з тобою — нагорода небес.

Ті в моєму серці торкнуло струни,

Поруч з тобою я душею воскрес.

Старі як світ, як старе переказ

Три слова ЦІ: я люблю тебе.

У них прихований весь сенс світобудові.

У них КОЖЕН вдіх и Кожна частка.

Як добре, что відшукав я вірну дорогу,

Що мені слова Такі є кому даруваті.

Я щасливий, мила, и вдячний Богу

За ті, что кожен день можу тобі їх Говорити.

Ті зустрілася мені як диво дивне,

І ніжно душу в полон взяла наївну,

Неначе крилами, змахнувші віямі,

Бліснула вогненним очей блискавиці …

І підкорівся я тоді свою частку,

З тих пір душа моя Належить тобі.

Я знаю, что все це говорів не раз,

Альо дозволь, улюблена, зізнатіся знову.

Без гучніх слів і Пишна фраз:

Мені без тебе немає щастя Ніякого.

Я все віддаті готов лишь за мить

В обіймах ніжніх, солодких твоїх.

Ти мій джерело світла, життя, натхнення.

Спасибі, мила, за це щастя на двох.

Мілуватіся готов тобою Вічно,

Обійматі тобі и цілувати …

Ті красива всегда бездоганно,

Продовж ж мене захоплюваті!

Як струмок, твій ніжний голос звучить,

Без него я жити давно не можу,

Поклічеш — и я лечу, я біжу,

Краса твоя Тягном и вабити.

Ті всегда зі мною — уві сні, наяву,

Надихає ти мене на успіх,

Допомагає мені завзятий твій сміх,

Я тобою однієї диха и живу.

Ті, над землею грішній Пролітаючи,

Рукою торкнуло Ласкавий небес,

Ті моє серце викрали Граючись,

Альо показала много мені чудес.

Моя прекрасна богиня!

Я очей не в силах відвесті,

Такий мені дівчата НЕ зустріті,

Мені кращої в жітті НЕ найти!

Люблю ловити твою посмішку,

За руку ласкаво тримати,

І лишь з тобою це щастя,

Зумів я Повністю пізнаті!

Чи вистача найніжнішіх слів,

Щоб бурю почуттів зміг Висловіть, рідна.

Мій оживила світ твоя любов,

Іншого щастя знаті я не бажаю.

Збулося заповітна мрія —

І зустрілися ми з тобою,

Ті так прекрасна і чиста,

І ніжною я любові НЕ пріховую.

Хочу, улюблена, щоб ти

Була всегда зі мною поруч,

Як світлий ангел краси,

Моя надія и втіха!

Хочу тобі всі зірки подарувати,

До ніг Скласти твоїм багатства світу,

Готовий все життя, рідна, Говорити:

Ти — найкраща, что життя мені подарували.

Твої очі — хвилини НЕ нудьгують:

У них прихована сотні маленьких світів.

Ті Африки смороду мене спалюють,

Ті шлють потоки айсбергів и льодовіків.

Або буває, сонце відображаючі,

У них океану хлюпається хвиля,

Альо нехай смороду, других НЕ помічаючі,

Весь час дівляться только на мене.

Місяць, тихенько Хмара прикрити,

Пливе по небу гордо, що не поспішаючі …

І твоїм подивимось ніжнім Насолода,

Від щастя світлого співає моя душа.

Я про тебе, Лапуля, думаю и Вночі,

«Люблю» з серця б’є навіліт мені в віскі,

Розірваній світ, что до тебе БУВ, ніні на шматки,

А в новому — щастя усюди Танцюють вогники,

Аджея ти зі мною, тобі я Відчуваю, торкає …

Ох, неспроста вінікла ти в моїй долі!

Зараз очі закрив и нерозумно посміхаюся —

За п’ять хвилин раз сто подумавши про тебе …

Вечір Рожеве заходом землю прікрашає,

Як люблю тебе, малятко, ВІН про це знає,

Скоро ніч розсіпав зірки и блісне місяцем,

Тільки б добре нам Було, мила, з тобою.