Про кохання хлопцю
компліменті хлопцю
Визнання хлопцеві
З добрим ранком Коханому
На добраніч Коханому
сумую Коханому
вибачення Коханому
для настрою
Любовні хлопцю
Любовні чоловікові
прикольні
вірші
проза
Моє серце Гаряча любов’ю повно,
Для тебе, мій коханий, палає воно,
Для тебе я живу, и диха, и співаю,
Зігріваєш ти ніжністю душу мою!
У вир обіймів прістрасніх
Я знову хочу занурітіся,
Щоб відчуті, як життя прекрасне,
І шкірних миттю насолодітіся!
Відкінувші убік сумніву,
Своїм довірітіся мріям
І НЕ приховуюче мана
Притиснути до Ласкавий губ!
Нехай Знають зірки, слухає місяць:
Мені цієї ночі, милий, не до сну.
Знову про тебе, коханий, все мрії,
І в серці, и в душі — один лишь ти!
Помічено давно и дуже точно —
Того ми любимо более за всех на світі,
Про кого мріємо, засінаючі Вночі,
Прокінувшісь, згадуємо на світанку.
Я, про тебе мріючі, засінаю,
Уві сні и наяву диха тобою.
Тепер я зрозуміла и точно знаю,
Що назівають щирою любов’ю.
Люблю тебе як зірки в небі,
Люблю як ласкавий ПРИБІЙ,
Я так хочу, щоб ти, мій милий,
Завжди БУВ поряд зі мною!
Даже день один з тобою в розлуці
Триває нескінченно, немов рік.
За тобі сумуються губи, руки,
Серце з нетерпінням зустрічі чекає.
І коли очі Раптена закривається,
Бачу я тебе лишь, як уві сні.
Я про Зустріч, милий, так мрію,
Всією душею поспішаю скоріше до тебе.
Лише з тобою посміхаюся я, милий,
Ті один — втілення мрії!
Захоплююсь любові твоєї силою,
Головний в жітті моєї — це ти!
Обійми мене міцніше,
Поцілуй мене в уста,
У ціх діях таїться
Почуттів проста краса!
Взявшись за руки пройдемося,
Если нужно, — помовчімо,
Добре з тобою буті поруч:
Милою, Ласкавий, рідним!
Ти — мій світ в віконці вранці,
Життя сенс и щастя теплий промінчік.
Мій улюблений, вірний, около друг,
Ті на всій планеті найкращий!
Ті життя мою, як ясний промінчік,
Своєю любов’ю вісвітлів,
Знайшов ти, милий, до серця ключик
І в душу солодкий травня впустивши!
З тобою зірки в небі яскравіше,
Ніжніше вітер, дзвінкіше далечінь,
І даже, віріш, літа спекотніше
З тобою завьюженній лютого!
Життя як гра, ми в ній актори
Шекспір БУВ правий, но все ж ми
В любов грати прав не маємо:
Любов рятує нас від темряви.
У Чарівну силу поцілунку,
У земних обіймів тяжіння,
У любові, що дарує життя іншу
І обещает Насолода,
У поріві щірому и прістрасному,
Що розлівається рікою,
У мрії взаємної и є чудовим
Я Переконайся лишь з тобою!
На серце Райдужна, тепло,
В душі Ніби розквітло —
Люблю тебе, мій любий,
І знову все сенс нашли!
Ті вгору злітає, то прагнем знову вниз
Моє серце на любові зараз Гойдалка.
Шепочу марно я Йому: «Угам, Угам» —
Зовсім НЕ слухається, все сільніше шаленіючі.
Причина ти. Я за тобою божеволію.
Вімовляю уві сні, улюблений, твоє имя.
Чи не треба мені ні екстрасенс, ні хіромант —
Я знаю, Відчуваю: ти мій навіки Відтепер.
Всіх наших зустрічей прекрасні миті
Зберігаю я в серці, як моменти натхнення,
У них життя моя, мій щирий успіх!
З тобою, милий, я щаслівіше всіх!